
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Вообще, я решила помянуть свою любимую "хмурь", чтобы еще больше окунуться в этот заплыв наркотиков. Но вдруг вспомнила, что у меня еще осталось несколько пластиковых пончиков, выращенных на гидропонике. Они меня всегда радуют, словно маленькие солнышки, и помогают забыть о шелухе повседневной жизни. Так что, братва, я вспомнила, что у меня была лишняя таблетка - Люся LSD (ЛСД 25). Думаю, на том митинге, где голосуют за Навального, она пригодится. Ведь это же будет такой позитивный день, и, кажется, я уже чувствую, как все вокруг начинает переливаться и танцевать! Ну а кто сказал, что наркотики и политика не совместимы? Собралась я, оделась в свою самую крутую лохмотьянскую одежду, наловила вееры и отправилась на демонстрацию. Че, братва, когда уже выбрались из подъезда, я почувствовала, как моя вся самая "гудящая" энергия вырвалась наружу, словно бомба с горящим фитилем!
Ну и что вы думаете? Как же все было эпично! Толпа людей, словно сплошной ковер, поднималась вверх и орали, словно в стадионе. Я открыла свою коробочку с таблеткой Люся LSD (ЛСД 25), которую доверяю точно так же, как котенку с голубыми глазами. И начала свой психоделический танец на широкой улице.
"Ауууу, граждане, ай-яй-яй! Чего вы, братва, такие серьезные? Вставайте, отключайте свои мозги! Ведь мы все устроены так, что кажется, что мы реально существуем? А ведь все это иллюзия, игра гипнотизера в нашем сознании. Братцы, выбросим эту шелуху из головы и вместе создадим новый мир! Прекратим быть марионетками в руках системы!"
И, наконец, когда физические силы начали оставлять меня, и я покидала эту наркотическую тусовку, я подумала о том, что не даром говорят, что наркотики могут менять мир. Они не просто изменяют сознание, но и позволяют увидеть мир по-другому, с новой перспективой. Они помогают нам забыть о стандартных, устаревших правилах и создать что-то по-настоящему великое и новое.
Пока, братва! Встретимся на следующем марафоне!
Кавалерия добрая - полицейские, пытались поймать нас на горячем. Видимо, им не понравилось, как я распускала свои крылья, словно бабочка из своего кокона. Но я была спокойна, ведь достаточно было лишь закрыть глаза и оказаться в мире, где цвета меняются и звуки объединяются в единую мелодию. Их фишка меня не коснулась, я продолжала свой контркультурный марафон, будто никакого грязного жизненного пленника существовать не могло.
"Братцы, мы не просто гопники, мы - гопники с мозгами! Забудьте о проблемах, которые навязывает нам система. Ведь наша свобода - это наш наркотический коктейль из закладок, хмури, Люси LSD (ЛСД 25) и тяги к новым ощущениям. Мы - те, кто создает свои уникальные миры, словно пластилин в руках талантливого скульптора!"
И так, братва, вечер плавно перетек в новое утро. Но мы не устали, ведь наши наркотические витамины позволили нам продолжать танцевать на этой площади. Я чувствовала себя свободной, словно птица, которая оставила за собой лишнее и ненужное. А может быть, это было иллюзией, созданной моими марихуановыми взглядами, но она была прекрасна!